Бєй Ілля Геннадійович ФРАЗОВЕ ДІЄСЛОВО У СЛОВ'ЯНСЬКИХ МОВАХ: СПРОБА ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ

 ФРАЗОВЕ ДІЄСЛОВО У СЛОВ'ЯНСЬКИХ МОВАХ:
СПРОБА ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ

Бєй Ілля Геннадійович

Запорізький національний університет

Науковий керівник: Хейлик Тетяна Олександрівна, к. філол. н., доцент

Запорізький національний університет

Аннотация. В статье отмечается несистемное использование термина «фразовый глагол» в отношении славянских языков. Автор, проанализировав особенности славянских языков в сравнении с германскими, предлагает собственное определение, отражающее эти особенности.

Resume. The article notes the non-systemic use of the term «phrasal verbs» in relation to the Slavic languages. The author, having analyzed the features of the Slavic languages in comparison with the Germanic languages, offers his own definition reflecting these features.

Ключевые слова: фразовые глаголы, славянские языки, глагольное управление

Key words: phrasal verbs, Slavic languages, verb retion

 Вступ. Дієслова у сполученні з деякими службовими частинами мови (прийменниками, зворотними частками) або в залежності від відмінків, якими вони керують, можуть набувати нові нюанси значення або міняти значення досить суттєво. Це явище вже ретельно вивчено в англійській мові, а після неї й у решті германських мов, проте аналогічне явище у слов'янських мовах залишається поза увагою дослідників або відкидається його самостійне значення.

Актуальність поставленого питання полягає в тому, що у відношенні до слов'янських мов цей термін ще не має усталеного визначення, а через відмінність слов’янських та германських мов і його об'єм дещо інший.

Мета дослідження – запропонувати таке визначення фразових дієслів, яке дозволило б їх відмежувати від одного із багатьох значень окремого слова, що подаються у словниках, а також застосувати до якомога більшої кількості слов'янських мов.

Термін «фразові дієслова», під котрим розуміється таке сполучення дієслова з прийменником, що набуває нові відтінки смислу чи взагалі змінює зміст, вперше був застосований щодо англійської мови, потім його застосування було поширене на інші германські мови. Такі дієслова відрізняються від звичайних дієслів тим, що містять у своєму складі два або більше елементи. У відношенні до слов'янських мов його вживання поширене мало, а деякі автори відкидають існування таких дієслів в окремих слов'янських мовах, наприклад, в українській [4, с. 38].

У слов'янських мовах розглядуваний термін можна розширити і розуміти під ним сполучення дієслова зі зворотною часткою та/чи прийменником, тим більше, що дієслова зі зворотними частками і без них лексикографами часто наводяться як окремі словникові статті. Ще одним розширенням цього терміну слід вважати особливості його керування, оскільки, на відміну від, наприклад, англійської мови, в слов'янських мовах (за винятком болгарської та македонської), суттєвим є відмінок, в якому стоїть наступне слово (пор. підняти когось/кимсь/комусь).

Для слов'янських мов застосування цього терміну нами зафіксовано щодо словацької мови, наприклад, [1, с. 43 і нижче], причому авторки цього підручника для іноземців до фразових дієслів відносять навіть конструкції на кшталт mať názor na niečo (мати погляд на щось), тобто сполучення (дієслово)+(іменник)+(прислівник, що керує знахідним відмінком), проте авторки не наводять визначення цього терміну. Складається враження, що вони просто запозичили його з підручників англійської мови і почали застосовувати із суто педагогічною метою для роз’яснення особливостей дієслівного керування неслов'янам. При цьому до фразових дієслів вони відносять і конструкції, в яких вживання прийменника (до того ж одного єдиного) чи зворотної частки, є облігаторним, і саме у такому вигляді такі конструкції зафіксовані у словниках.

Їхнє застосування цього терміну непоодиноке: посилаючись на роботи попередників (на жаль, в Україні недоступні), щодо сполучення дієслова зі зворотною часткою і прийменником vystreliť si z niekoho (глузувати з когось), Л. Ліптакова вказує, що «в аспекті кількості слів і лексичній одиниці граничним конструкційним типом фраземи в словацькій мові є так звана «однослівна фразема», тобто так звані «фразові дієслова»» [2, с. 175].

Аналогічні за конструктивними елементами утворення ми можемо знайти і в інших слов'янських мовах, наприклад,

-          українське належати – «бути чиїмось майном», але належати до когось/чогось – «мати відношення до когось/чогось»;

-          російське сойти – «зійти», але сойти за кого-л. – «бути подібним до когось»; дать – «дати», але дать во что-л. / дать по чем-л. – «ударити»;

-          польське poradzić – «порадити»; poradzić sobie – «упоратися»;

-          словацьке snívať – «спати, бачити сни», але snívať o niečom – «мріяти, фантазувати»; prísť – «прийти», prísť o niečo – «позбутися чогось».

Критерії виокремлення фразових дієслів у слов'янських мовах можна сформулювати наступним чином.

1.       У фразовому дієслові неможливо ані замінити дієслово, ані замінити чи усунути жодну з інших частин, тоді як просте дієслово не втрачає свого значення при усуненні прийменника.

2.       Фразове дієслово як цільну конструкцію можна замінити синонімом/синонімічною конструкцією.

У нашому попередньому дослідженні, де фразові дієслова розглядалися побіжно, було запропоновано наступне визначення: «усталена комбінація дієслова з прийменником, у котрій вживання цього дієслова в одному чи в єдиному з його значень передбачає вживання певного прийменника/ків» [3, с. 162]. У світлі вищевикладеного аналізу можна запропонувати наступну формулу, де в дужки взяті варіативні елементи:

фразове дієслово = дієслово + (зворотна частка) + (повнозначна частина мови) + (прийменникова конструкція).

Проаналізувавши вживання цього терміну та з урахуванням специфіки слов'янських мов, пропонується під фразовим дієсловом розуміти усталені комбінації дієслів зі зворотними частками (чи без них) та/чи повнозначними частинами мови та/чи прийменниками, де а) непорожнім є хоча б один з варіативних елементів і б) така конструкція має відмінності у значенні в порівнянні з дієсловом, взятим окремо. Останній пункт дозволить відокремити їх від депонентних дієслів на кшталт «боятися».

Таким чином, на наш погляд, в українській мові поряд з базовим дієсловом «бути» сполучення на кшталт «бути за когось», «бути подібним до когось» підпадає під запропоноване визначення фразових дієслів.

Література

1.       Kamenárová R. a kol. Krížom Krážom. Slovenčina B1. Bratislava : Studia Academica Slovaca, 2011. 252 s.

2.       Liptáková L. Využitie frazeologickej a slovotvornej motivácie při stimulovaní pracovnej pamäti žiaka. Svět v obrazech a ve frazeologii / red. L. Janovec. Praha : Univerzita Karlova, 2017. S. 169–206.

3.       Бєй І. Г. Складнощі українсько-польського та польсько-українського перекладу: дієслівне керування. Мова і міжмовна комунікація: теорія та практика: кол. монографія. Київ : Ліра-К, 2020. С. 160–168.

4.       Дідо Н. Д. До питання вивчення фразових дієслів в англійській мові. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2016. Вип. 14. – С. 34–39.