Пономарь Ольга Андріївна МІСЦЕ ПОВІР’ЇВ У ТВОРІ ОЛЕГА ГАВРІША «КАЗКИ БАБИ ГАВРИШИХИ»

 МІСЦЕ ПОВІР’ЇВ У ТВОРІ ОЛЕГА ГАВРІША
«КАЗКИ БАБИ ГАВРИШИХИ»

Пономарь Ольга Андріївна

Бердянський державний педагогічний університет

Науковий керівник: Новик Ольга Петрівна, д. філол. н., професор

Бердянський державний педагогічний університет

 Анотація. У доповіді досліджено місце повір’їв у книжці Олега Гавріша «Казки баби Гавришихи», проаналізовано роль вірувань у житті суспільства, ставлення до них. Оскільки книга побудована на стилізованій оповіді баби Гавришихи про життя одного села, його таємниці і містичні історії, тож майстерність автора полягає у використанні наївного наративу. Письменник послуговується слов’янською міфологією. У дослідженні виокремлено повір’я, що стосуються застережень від чорних котів, перехресть доріг та дзеркал та описують магічні властивості солі. Серйозне ставлення людей до народних вірувань постає логічним у казковому світі народних вірувань.

Ключові слова: Олег Гавріш, народні звичаї, вірування, повір’я, казка.

Аннотация. В докладе исследовано место поверий в книге Олега Гавриша «Сказки бабы Гавришихы», проанализирована роль верований в жизни общества, отношение к ним. Поскольку книга построена на стилизованном повествовании бабы Гавришихы о жизни одного села, его тайнах и мистических историй, поэтому мастерство автора заключается в использовании наивного нарратива. Писатель пользуется славянской мифологией. В исследовании выделены поверье, касающиеся оговорок от черных кошек, перекрестков дорог и зеркал и описывают магические свойства соли. Серьезное отношение людей к народным верованиям возникает логичным в сказочном мире народных верований.

Ключевые слова: Олег Гавриш, народные обычаи, верования, поверья, сказка.

Annotation. The report examines the place of beliefs in Oleg Gavrish's book «Tales of Baba Gavrishikha», analyzes the role of beliefs in the life of society, and the attitude towards them. The book is based on the stylized narration of Baba Gavrishikha about the life of one village, its secrets and mystical stories. The author's skill lies in using a naive narrative. The writer uses Slavic mythology. The study highlighted beliefs regarding slips from black cats, crossroads and mirrors, and describing the magical properties of salt. The serious people’s attitude to folk beliefs arises logically in the fairy-tale world of folk beliefs.

Key words: Oleg Gavrish, folk customs, legends, beliefs, fairy-tale.

 Вступ. Олег Гавріш – сучасний письменник, творчість якого ще не достатньо досліджена. Його книжка «Казки баби Гавришихи» гарно сприйнялася публікою та відразу здобула немалої популярності. Сам автор говорить, що під час написання книги він надихнувся українською міфологією та українським селом. Олег Гавріш знайомить нас із різними віруваннями українського народу, а тому цілком доцільним вважаємо дослідити місце повір’їв у книзі «Казки баби Гавришихи».

Актуальність зумовлена тим, що Олег Гавріш – автор малодосліджений, спробу дослідити місце повір’їв у творчості письменника зроблено вперше.

Мета роботи. Дослідження пов’язане з питанням літературної трансформації повір’їв у творчості Олега Гавріша, що свідчить про його глибокі знання народного світогляду українців, їхніх побоювань та вірувань. Не менш важливим є те, що повір’я займають вагоме місце в житті українського народу, тому наукова розвідка спрямована на аналіз та пояснення народних вірувань.

Досягнення мети зумовлює реалізацію таких завдань:

-       виділити повір’я у книзі Олега Гавриша «Казки баби Гавришихи»

-       проаналізувати та пояснити роль народних вірувань у тексті.

Виклад основного матеріалу. Події в творі беруть свій початок з 20-х років 20 століття, саме тоді, коли розпочинається історія баби Гавришихи: «Десь у 20-х роках, наприкінці громадянської війни, з’явилися в тому селі Гавриші» [1, c. 5].

Тогочасне суспільство дуже пильно ставилося до народних вірувань, намагалося дотримуватися їх. Тому багато повір’їв ми зустрічаємо у цій книзі.

Повір’я, які зустрічаються у книзі «Казки баби Гавришихи», належать до двох основних груп: міфологічні  та прагматичні [3].

Багато міфологічних повір’їв у книзі присвячено застереженням від перехрестя доріг, дзеркал та чорних котів. Перехрестя двох доріг у слов’ян зажило слави «нечистого місця», і, мабуть, не випадково. Саме тут відбуваються магічні дії, пов’язані з добром і злом: тут промовляють замовляння, сюди викидають попіл, шпильки, металеві гроші чи інші наговорені предмети [2]. З перехрестям доріг ми зустрічаємося у казці «Мрець». Посилюється страх перехрестя тим, що саме там головні герої твору знайшли покійника:

«Проїжджають повз те перехрестя, де мерця знайшли, і раптом коні наче казяться» [1, c. 131].

Повір’я про дзеркало зображуються у передісторії баби Гавришихи до казки «Віддзеркалення». Баба застерігала свою онуку:

«– Таню, – строго гримнула баба, – не треба із дзеркалом  жартувати, не дражни віддзеркалення, невідомо, чим скінчитися те може, боронь Боже, може, і поганим» [1, c. 168].

Люди вважали, що дзеркало – це витвір нечистої сили, вихід в інший, невідомий нам світ. Вони дотримувалися  цілого ряду заборон, що стосуються дзеркал: дитині до трьох років не можна дивитися у дзеркало – проглядить своє щастя, розіб’єш дзеркало – будуть неприємності, а то й нещастя, будеш ввечері довго дивитися у дзеркало – присниться страшний сон та інші [2].

Не менш згадуваними були коти. Народ вірив, що вони бачать невидимий потаємний чаклунський світ і часто виступають посередником у чорних справах. Тому і вважали, що саме чорні коти пов’язані з відьмами та чаклунами, і тому потрібно триматися від них якнайдалі. З чорними котами, як посередниками між демонологічними істотами, зустрілися головні герої твору «Відьма»:

«Навіть у цій пітьмі якимось надлюдським зором побачила вона, як шерсть на спині в кішки стала дибки. І вже перед нею не мала пухнаста кішечка, а величезна чорна тварюка, з теля завбільшки. Очі світяться, наче дві розпечені миски, кігті сталеві землю риють, виблискують у темряві величезні білі ікла, та слина з пащі тече» [1, c. 17].

Група прагматичних повір’їв у творі зустрічається рідше, ніж міфологічні. Вона присвячена солі та її властивостям. Використовували сіль в магічних обрядах, але її роль здебільшого була негативною. Так, герої твору «Різдвяна казка» за допомогою солі витягували життєві сили з відьми:

«Босорканя втрачала чаклунську силу, яка, наче туман уздовж яру, перетікала й усотувалася в чисту розжарену сіль у Катерининій хаті» [1, c. 295].

Висновок. Отже, наявність повір’їв у творчості Олега Гавріша свідчить про те, що автор має ґрунтовні знання в українській міфології. Вірування відігравали важливу роль в житті тогочасного суспільства, тому кожна казка в книзі насичена ними. Наведені приклади вказують на потребу глибокого наукового аналізу творчості Олега Гавріша під кутом культурологічних бачень та розкриття сутності світоглядних мотивів, звичаїв, вірувань та повір’їв.

Література

1.       Гавріш О. М. Казки  баби  Гавришихи. К. : Час майстрів, 2019. 356 с.

2.       Лепеха Т.В. Українознавство: Навчальний посібник. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://litmisto.org.ua/?p=1204 (дата звернення: 04.11.2020).

3.       Сердега Р. Л. Виражені реченням повір’я у колі суміжних фактів народної культури та мови. [Електронний ресурс]. Режим доступу :  http://ekhnuir.